Існує кілька версій появи свята Святого Валентина. Однією із них є легенда пов'язана з ім'ям молодого християнина - лікаря Валентина, який за доносом потрапив у в'язницю, коли в Римі вирувала весна і птиці відкривали «сезон любові». Діти бігали до вікон в'язниці і кидали своєму старшому другові записочки з привітаннями, освідченнями в коханні, вітаннями та побажаннями. Діти прагнули допомогти Валентину, підтримати і підбадьорити його. Тюремний наглядач, людина сувора, ненавидів християн, прихильник імператора Клавдія, прогнав дітей. Але, коли він прочитав наївні записки дітей, то дізнався про незвичайні лікарські здібності в'язня. У наглядача улюблена дочка була сліпою від народження. У дні свят вона, як завжди, сиділа вдома. Їй не судилося знайти собі коханого - кому потрібна сліпа наречена? І тоді, порушивши закон, наглядач привів дочку до ув'язненого лікаря, не чекаючи, що одна трагедія зміниться на іншу.
Валентин повернув зір дівчині, і вона покохала його. Але короткою і нещасливою була її любов. Незабаром Валентина стратили. Від їх кохання залишилось одне свідоцтво, про яке не забула легенда, - невеличкий лист, майже записочка, валентинка, як кажемо ми тепер, яку склав юнак для коханої, скромно підписавши в кінці: «Ваш Валентин».
Невідомо, якому богу молилася згодом вихована в язичництві дочка наглядача, але, може бути, саме вона вперше вигукнула: «Він-святий!»
Перед стратою Валентин написав всім знайомим і послідовникам безліч записок. Так народилася традиція дарувати валентинки.
Ми ж вирішили порушити цю традицію і написати та намалювати свої побажання на повітряних кульках. Добра, здоров'я, усмішок, щастя, радості, любові та багато інших земних благ зичили мої вихованці один одному сьогодні.
Немає коментарів:
Дописати коментар