Вшанування героїв Небесної сотні . Ангели пам'яті.(Відеопрезентація)

Героїв завжди пам'ятають 

На небі й на рідній землі!

  Година пам'яті на групі продовженого дня з учнями 4-х класів відбулася 20 лютого.

Відкрита виховна година "Україно, ми - твоя надія!"

       З метою  збагачення і розширення  уявлення  дітей про свій рідний край, його історичне минуле і сьогодення, свою родину, як маленьку частинку  Вітчизни;     виховувати повагу і любов до історичного минулого свого народу,  патріотичні  почуття  до  рідної  землі, любові і гордості за неї, бажання берегти народні звичаї, традиції; сприяти розвитку творчих здібностей дітей, бажання примножувати традиції, звичаї, берегти свою національну культуру,сьогодні я  спільно з класним керівником Машутою С.І. та  учнями 4-А класу, провели відкриту виховну годину: "Україно, ми -- твоя надія!"

                                                                                                                                                                                                 

Година спілкування у День Святого Валентина

    Існує кілька версій появи свята Святого Валентина.  Однією із них є легенда  пов'язана з ім'ям молодого християнина - лікаря Валентина, який за доносом потрапив у в'язницю, коли в Римі вирувала весна і птиці відкривали «сезон любові». Діти бігали до вікон  в'язниці і кидали своєму старшому другові записочки з привітаннями, освідченнями в коханні, вітаннями та побажаннями. Діти прагнули допомогти Валентину, підтримати і підбадьорити його. Тюремний наглядач, людина сувора, ненавидів християн, прихильник імператора Клавдія, прогнав дітей. Але, коли він прочитав наївні записки дітей, то дізнався про незвичайні лікарські  здібності  в'язня. У наглядача улюблена дочка була сліпою від народження. У дні свят вона, як завжди, сиділа вдома. Їй не судилося знайти собі коханого - кому потрібна сліпа наречена? І тоді, порушивши закон, наглядач привів дочку до ув'язненого лікаря, не чекаючи, що одна трагедія зміниться на іншу.

Валентин повернув зір дівчині, і вона покохала його. Але короткою і нещасливою була її любов. Незабаром Валентина стратили. Від їх кохання залишилось одне свідоцтво, про яке не забула легенда, - невеличкий лист, майже записочка, валентинка, як кажемо ми тепер, яку склав юнак для коханої, скромно підписавши в кінці: «Ваш Валентин».

Невідомо, якому богу молилася згодом вихована в язичництві дочка наглядача, але, може бути, саме вона вперше вигукнула: «Він-святий!»

 Перед стратою Валентин написав всім знайомим і послідовникам безліч записок. Так народилася традиція  дарувати валентинки.

    Ми ж вирішили  порушити цю традицію і написати та намалювати  свої  побажання  на  повітряних кульках.  Добра, здоров'я, усмішок,  щастя, радості, любові та багато інших земних благ зичили мої вихованці один одному сьогодні.